Електрогітари

Електрична гітара - знаковий інструмент та мрія багатьох шанувальників гітарної музики, будь то блюз, модерн-джаз, класичний рок-н-рол, метал чи мейнстрім-постхардкор. Людина з досвідом гри на гітарі та сформованими музичними уподобаннями приблизно розуміє, яка саме електрогітара їй потрібна. А виконавцю-початківцю або просто любителю "електричного" звуку вибрати інструмент складніше. У нашому інтернет-магазині знайдеться електрогітара, комбіки, "примочки" та всі необхідні аксесуари як для професіонала, так і для новачка.

Як це влаштовано

Якщо почати з азів, електрична гітара за принципом гри не надто відрізняється від акустичної – шість струн (на більшості моделей), 21-24 лади (хоча бувають варіанти від 17 до 27 ладів), колки для налаштування. Проте принцип звуковидобування зовсім інший. Якщо "акустика" передбачає резонування звуку струн за допомогою порожнього корпусу, то в електроінструменті навіть найменше коливання струни (металевої або нейлонової) уловлюється електромагнітним звукознімачом, передається на підсилювач, а вже посилений сигнал надходить в акустичну систему (простий динамік, потужні колонки) комплекс). Без додаткового обладнання електрогітара практично марна (звук струни без резонатора буде плоским і тихим), зате звуковий сигнал, що йде по дроту, за допомогою "примочок" і процесорів можна змінювати, спотворювати, домагаючись неймовірних акустичних ефектів.

Класичні електрогітари Це саме те, що ви зазвичай уявляєте, коли чуєте слово "гітара" - характерна stratocaster-форма корпусу, шість струн, можливо, тремоло-важіль і один-два-три "звучки". Незважаючи на те, що технологія була відома вже два десятиліття, майстри фірми Fender та особисто Лео Фендер змогли створити унікальний інструмент, справжній символ епохи 60-70-х взагалі та рок-музики зокрема. Багато класичних моделей випускають і вдосконалюють досі - звичайно, з урахуванням актуальних технологій.
Напівакустичні електрогітари. Перші прототипи з'явилися ще в 1930-х роках як експеримент. На звичайні акустичні інструменти ставилися котушки звукознімачів. Пізніше Ліс Пол вигадав цільнокорпусну гітару, яка лягла в основу всіх наступних моделей електроінструментів, проте напрацювання перших майстрів нікуди не поділися, і сьогодні “напівакустика” дуже популярна серед джазових та блюз-музикантів. Найкращі моделі копіюють і беруть за приклад досі - зазвичай корпус-резонатор має не стандартну круглу розетку під струнами, а складні фігурні вирізи з боків (скрипкові розетки).

Нестандартні варіанти. Для створення особливого звучання та експериментальних творів використовуються різноманітні електроінструменти: з різною кількістю струн, незвичайним розташуванням звуків, безладові гітари та інші варіанти.

Необхідні аксесуари

Як уже було сказано, електрогітара без додаткової техніки – шматок дерева зі струнами. Для нормальної гри необхідні як мінімум два апарати - підсилювач та акустична система. При домашніх репетиціях, студійній грі або виступах у невеликих барах та клубах найкращий варіант - "комбік", комбопідсилювач, що поєднує в одному зручному корпусі і динамік, і "підсилок". Серйозні музиканти використовують стеки, де “голова” (підсилювач) і “кабінет” (система звуку) розділені і налаштовуються окремо. Крім того, для багатьох стилів гри вам знадобляться або педалі ефектів ("перевантаження", "дисторшн"), або повноцінні процесори з безліччю варіантів зміни звуку.

Це залежить від багатьох факторів. Визначтеся, в якому стилі ви хочете грати, наскільки жорстке, важке або навпаки мелодійне звучання вам до душі. Крім того, потрібно враховувати, будете ви репетирувати вдома, з нервовими сусідами за картонною стіною, в татовому гаражі з ніякою акустикою жерстяної коробки, у нормальній студії, на сцені будинку культури або у шкільній комірчині за актовою залою. І звичайно, важливий бюджет - за обмежених фінансів можна на деякий час придбати досить хорошу, але недорогу електрогітару - або зачекати і накопичити грошей на крутий інструмент. Звичайно, ми завжди допоможемо вам слушними консультаціями в непростому питанні вибору - телефонуйте!